Артем Ляшанов: Ресурсний бар’єр фінтеху

Чи може банк залишатися конкурентоспроможним, якщо 70% його IT-бюджету витрачається лише на підтримку застарілих систем, а не на інновації?

У 2026 році цифрова трансформація у фінансах перестала бути просто трендом і перетворилася на базову умову виживання, контролю витрат та побудови стійких сервісів на десятиліття вперед. Як зазначає Артем Ляшанов, сьогодні ми спостерігаємо злиття кількох потужних сил, зокрема генеративного штучного інтелекту (ШІ), агентних систем та програмованих грошей.

Ця стаття розбирає поточний стан цифровізації, технології, що її зумовлюють, та критичні виклики, які можуть загальмувати розвиток вашої організації.

Що таке цифрова трансформація у фінансах?

Цифрова трансформація у фінансових послугах – це фундаментальна модернізація технологій, процесів та бізнес-моделей. Її мета це перехід від реактивної моделі, обмеженої застарілими системами, до адаптивних екосистем, що керуються даними та здатні реагувати на зміни ринку в реальному часі.

На практиці це передбачає міграцію банківської інфраструктури в хмару, впровадження інтелектуальних систем прийняття рішень на базі ШІ та створення безшовного клієнтського досвіду.

Що формує цифровий ландшафт фінансів у 2026 році?

Трансформація сьогодні – це перехід від реактивних операцій до адаптивних систем, що працюють у реальному часі.

• Модернізація ядра. Технічний борг це головний бар’єр, оскільки витрати на IT зростали в 4 рази швидше за доходи протягом 15 років;
• Генеративний та агентний ШІ. GenAI скорочує терміни розробки ПЗ на 10–50%. Наступний крок агентний ШІ, де автономні системи виконують складні операційні ролі;
• Стейблкоїни та CBDC змінюють рух капіталу. Наприклад, компанія Siemens скоротила кількість банківських рахунків на 50% завдяки блокчейн-автоматизації.

«Коли людина бачить усі свої фінанси в реальному часі, вона стає впевненішою. Open Banking робить керування грошима таким же зрозумілим і звичним, як перевірка пошти чи соціальних мереж», зазначає Артем Ляшанов.

Головні виклики

Сьогодні понад 55% технічних директорів (CTO) почуваються готовими до технологічних проривів, проте лише 38% рядових співробітників вважають, що їхні організації здатні впоратися з такими змінами.

Попри можливості, фінансові установи стикаються з серйозними блокерами, які вимагають негайної уваги.

• Складність застарілих систем. Багато банків модернізували лише зовнішній інтерфейс, ігноруючи ядро, що призвело до щорічного зростання вартості підтримки софту на 8%;
• Ризики управління ШІ. Тіньовий ШІ створює нові загрози: середня вартість витоку даних у фінансовому секторі сягає 5,56 млн доларів;
• Регуляторний тиск. Впровадження інновацій має відбуватися паралельно з дотриманням EU AI Act та стандартів відкритого банкінгу.

«Проблема не у відсутності ідей чи небажанні розвиватися. Проблема в дефіциті пропускної здатності. Open Banking стане масовим тільки тоді, коли підтримка API перетвориться на легке та дешеве налаштування», зазначає Артем Ляшанов.